- тріумфатор
- —————————————————————————————тріумфа́торіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
тріумфатор — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – полководець переможець, який урочисто, з тріумфом вступав у столицю. 2) Той, хто досяг надзвичайних успіхів, перемоги в чому небудь … Український тлумачний словник
тріумфаторка — и. Жін. до тріумфатор 2) … Український тлумачний словник
фасти — ів, мн. 1) У Стародавньому Римі спочатку – назви днів, які вважалися сприятливими для ведення господарчих справ; пізніше – назва римського календаря. 2) Назва щорічних списків вищих посадових осіб, жерців, тріумфаторів, що їх складали жерці… … Український тлумачний словник
вінок — (ст.слов.) Декоративний орнаментальний мотив у вигляді круга чи лінії, складений з квітів і рослинних елементів, іноді перевитих стрічками. Загалом круг в епоху Античності був атрибутом вічності, замкненості часу. Тому В., що повивали колони,… … Архітектура і монументальне мистецтво
переможець — (той, хто здобув перемогу), звитяжець; тріумфатор (той, хто здобув блискучу перемогу) … Словник синонімів української мови